Ожиріння в котів і собак: як запобігти і побороти

Ожиріння вражає більш ніж половину домашніх тварин серед найбільших країн світу, в той же час цей потенційний фактор багатьох хвороб можна уникнути.

Найпоширеніше поняття – це те що домашні улюбленці перегодовані і недостатньо треновані через поблажливість і незнання власника. Звичайно, переїдання без фізичної активності може спричинити набір ваги, однак, це надмірне спрощення причини ожиріння. Ожиріння – це багатокомпонентна хвороба, що включає різні фактори, а саме психологічні, чинники навколишнього середовища, стану метаболізму, генетичні та інше. Що більше ви знаєте про ці фактори, то більше методів для уникнення і лікування цього порушення.

Генетика

Вуличні коти менш схильні до ожиріння ніж ті, які живуть лише в будинках. Під поняттям “генетичні фактори” мається на увазі відхилення від індексу маси тіла (відомого як “ІМТ” – приблизна кількість жиру в організмі людини) в межах від 40 до 70%. Генетика визначає кілька типів мутацій на рівні хромосом, які викликають різні хвороби, в тому числі і ожиріння. Більш ніж 200 генів у мишей і 100 людських були ідентифіковані як такі, які впливають на регуляцію ваги тіла.

Високий ризик ожиріння особливо поширений серез деяких порід собак і котів, що ще раз доказує генетичний фактор цієї хвороби. Лабрадори ретрівери, шелті, голден ретрівери, кокер спаніелі, такси, шнауцери, спрінгери, чіхуахуа, бессет хаунди і мопси більш схильні до ожиріння ніж представники інших порід. Щодо котів, то домашні коти перебувають в групі ризику щодо ожиріння, на відміну від породистих котів.

Велика кількість генетичних відкриттів не можуть пояснити поширення ожиріння. Гени також не визначають особин з “генами ожиріння” для того щоб його уникнути. Так як ДНК змінити неможливо, експресію генів і їх вплив можна модифікувати, наприклад, фізичні навантаження стимулюють гени в м’язах виробляти білок, який розпадається в джерело енергії. Конкретні харчові субстанції “вмикають” або “вимикають” гени, включаючи ті їх функції, які впливають на метаболізм.

Дієта і особливості харчування

Вільний вибір насиченоі дієти сприяє переїданню. В той час як тип їжі (волога на противагу сухій) не має впливу на випадки собачого ожиріння, котяче ожиріння приписують годуванню сухою їжею високої якості – можливо це відбувається через вільний вибір способу годування. Вплив вуглеводів проти жиру в котячих дієтах – спірний, хоча б тому що жир має вдвіччі більше калорій, тому важко підримувати або втрачати вагу на дієті з високим рівнем жирів.

Власники можуть не знати скільки саме їжі давати тварині або неточно вимірювати порцію. Більшість (близько 70%) власників котів годують їх, аж поки тварина не перестане їсти (вільний вибір), приблизно 16% власників годують так, як пишуть на пачці для корму, 5% просять рекомендацій ветлікаря, і лише 9% обирають строгу нормовану дієту, попередньо проконсультувавшись з лікарем.

Соціально-психологічні моменти також не менш важливі у політиці годування. Багато тварин, особливо собаки, з’їдають більше у присутності інших тварин, що називають соціальним полегшенням (фасилітація). З іншого боку, коли собака у власника одна, це теж збільшує ризик появи ожиріння, можливо через політику годування відповідно до відносин між власником і єдиною собакою.

Годування і людська їжа

Залишки зі столів також можуть провокувати тварин до переїдання. Деякі дорослі собаки отримують 50% калорій від своєї денної норми саме з відходів зі столу, особливо мініатюрні породи собак, і багато власників згодовують своїм улюбленцям від 20% до 25% людської іжі від їх денної норми.

Ринок їжі для тварин показує щорічне зростання продажів снеків для котів і собак. Погляди власників тварин основуються на закріпленні і важливості відносин між ними і їх улюбленцями.

Гуманізація домашніх тварин і годування

Гуманізація тварин теж стала дуже поширеною. Власники тварин називають себе батьками своїх улюбленців. Деякі “батьки” додають їжі своїм “дітям” щоб завоювати їх захоплення і любов. Тварини легко вчаться як реагувати коли вони не отримують додаткову їжу. Періодичні нагороди в вигляді їжі мають дуже сильну дію, і тварини можуть випрошувати їх інтенсивніше, поки не отримають бажане.

Також в тварин, як і в людей, трапляється стресове переїдання, що в сукупності з обмеженою фізичною активністю може провокувати ожиріння. Якщо ви привчаєте собаку “заїдати” стрес або нудьгу, то така харчова поведінка може легко стати залежністю.

Фізична активність і довільні рухи

Деякі дослідження показують, що низька фізична активність – передвісник ожиріння. В котів, які мають вільний доступ до вулиці, активність зростає, домашні коти, як вже зазначалось, в групі ризику набору ваги. Інші дослідження навпаки не знайшли різниці між домашніми і вуличними котами по набору зайвої ваги, хоча можливо вони мали низьку кількість досліджуваних тварин.

Фізична активність підтримує якісну масу тіла і м’язи. Насправді метою має бути не втрата ваги, а втрата жиру, це підкреслює важливість активності. В наші дні виникло нове поняття, таке як “худий-повний” і заняття спортом (в середньому 150 хвилин на тиждень) більш важливий фактор тривалості і якості життя, ніж індекс маси тіла.

Інше дослідження розслідувало зміни в транскриптомі генів метаболізму в м’язах і жирових тканинах, у відповідь на втрату ваги на дієті або в поєднанні з фізичними навантаженнями.

Фізичні тренування і втрата ваги підвели до потенційно цінних транскриптомних змін в генах, які беруть участь в транспортуванні глюкози в м”язах і жирових тканинах. В людей, кількість довільних рухів, не враховуючи, фізичної активності, пов’язано зі зменшенням ризику ожиріння. Тенденція до довільних рухів може мати генетичну основу. Це можна спостерігати серед нервових або активних тварин, порівняно з тими хто залюбки спить більшість дня.

Фактори власника

Деякі дослідження говорять про зростання ризику ожиріння з низьким прибутком власника, так само як ризик людського ожиріння зі зменшенням прибутку. Також ризик зростає з віком власника, хоча це швидше пов’язано не з кількістю фізичного навантаження, наприклад, а з тим що літні люди більше годують тварин. Існує залежність між повними людьми і повними собаками, але це не стосується котів. Вона пояснюється тим скільки часу власники і їх собаки проводять прогулюючись на вулиці. Інше дослідження показало, що порівняно з тими, хто вигуляє собаку достатньо по часу, і з тими хто її не має взагалі або вигулює мало, підтвердили низьку фізичну активність і значно вищий індекс маси тіла.

Втрата ваги тіла і боротьба з ожирінням

Існує багато гарних програм для тварин по зниженню ваги тіла. Літні люди навантажують своїх собак як і молоді. Простіше кажучи, давати собаці менше їжі – рідко дає ефект, потрібен комплексний підхід. Зменшення порцій може бути прийнятним в деяких випадках, але завершена збалансована дієта допоможе як втратити зайву вагу, так і підтримувати потрібну кількість нутрієнтів в організмі.

Дослідження показують що більшість практикуючих ветеринарів рекомендують зменшення порцій тваринам з зайвою вагою, в результаті це може призвести до нестачі метіонину, цистеїну, триптофану, ейкозапентаєнової і докозагексаєнової жирних кислот, селену і багатьох вітамінів. Поряд із загальною програмою по втраті зайвої ваги, індивідуальна програма, яка підходить конкретній тварині і власнику, природньо, більш актуальна для досягнення мети.

Ожиріння в людей лікується поступово, різними методами, як практичними, так і психологічними. Такий самий підхід допоможе і тваринам.

Кишкова мікрофлора

В людей, гризунів, собак і котів, кишкові бактерії, мікроорганізми і їх середовище, називаються мікрофлорою, яка відрізняється в худих і повних осіб. Функція мікрофлори, впливає на надходження і засвоєння нутрієнтів, енергетичний баланс і контроль маси тіла. Відповідно порушення мікрофлори і підвищення кишкової проникності одні з основних причин в розвитку хронічного, легкого степеню запального стану при ожирінні.

В людей, і різноманітність мікрофлори і співвідношення грампозитивних бактерій зменшується серед осіб, які страждають ожирінням. В котів навпаки, мікрофлора в худих і повних котів відрізняється, але не пов’язується з конкретними групами бактерій.

В собак, які мають ожиріння, різноманітність мікрофлори нижча, так як і в людей, кількість грампозитивних бактерій в худих собак вища, а в собак з ожирінням домінують протеобактерії.

Кишкова мікрофлора особин, котрі страждають на ожиріння, наочно ілюструє зміни, що відбувються всередині їх організмів, даючи змогу отримати більше енергії з раціону без його зміни шляхом здійснення впливу на її взаємодію з клітинами епітелію і, таким чином, забезпечуючи непрямий контроль за витратами енергії. Ще один ефект мікрофлори – це підвищення кишкової проникності, і таким чином, виклик підвищеної метаболічної діяльності, котра, зазвичай, спостерігається за ожиріння.

Типи харчових волокон, що виконують функцію пребіотиків, одна з яких – це посилення росту корисних кишкових бактерій, – можуть змінити кишкову флору тварин, що страждають на ожиріння, на таку, що характерна для здоровіших тварин. Коротко ланцюгові жирні кислоти (ЛЖК), до яких належать сіль масляної кислоти, сіль оцтовоі кислоти і пропіонат, виробляються і процесі ферментаціі харчових волокон кишковими бактеріями. Ці ЛЖК поглинаються і служать джерелом енергії.

Вони також можуть діяти в кишківнику щоб регулювати енергетичний баланс і провокувати виділення пептидів, які зменшуюють апетит.

Пробіотики також беруть участь у збагаченні кишкової мікрофлори, що, в свою чергу, позитивно, згадно з дослідженнями, впливає на процес ожиріння. В деяких дослідженнях, пробіотики показали сповільнення набору ваги в мишей, яких годували їжею з високим вмістом цукру і жирів.

Висновки

Надмірна кількість калорій в будь якому випадку спричиняє набір ваги, тенденція набирати вагу і вміння контролювати апетит або випрошування, зумовлено багатьма факторами. Генетика грає велику роль, як і мікрофлора кишківника. Життєвонеобхідним є ознайомлення власників тварин з особливостями організму і його діяльності.

Як інновації можуть нам допомогти? Розуміння зв’язку між людиною і твариною і гуманізації домашніх тварин, і як це впливає на їх харчову поведінку, може дати нам хороші знання і підтримку власникам тварин.

Як тільки ми будемо знати більше про експресію генів в ожирінні і кишкову мікрофлору, ми знайдемо ефективну дієту і програми тренувань, що вплинуть на ці сфери, даючи значний контроль в запобіганні цієї хвороби.

Рекомендації

Ми рекомендуємо, не відкладати цю справу на потім, а одразу ж записатися та прийти на плановий огляд у клініку. Якщо лікар виявить порушення нормальної кондиції тіла, він адекватно скорегує раціон та призначить курс дієти для вашого улюбленця.

2015 - 2018 © Ветеринарная клиника «Vet House» , г.. Винница

ВЕТЕРИНАРНА АПТЕКА

Log in with your credentials

or    

Forgot your details?