Питання та відповіді

Перш за все варто відмітити, що кастрацію і стерилізацію дуже часто визначають, як одну процедуру, насправді це різні терміни, але в них одна мета, зробити тварину неплідною. Стерилізація - процедура, яка позбавляє тварину можливості мати потомство, не видаляючи хірургічно жодного репродуктивного органу. Кастрація -  видалення статевих залоз хірургічним способом або виключення їхньої функції хімічним способом. Тобто процедура передбачає хірургічне видалення - сім’яників в особин чоловічої статі, а в особин жіночої статі - яєчників, в результаті чого припиняється продукування статевих гормонів, в результаті чого припиняється потяг самців до самок і навпаки самок до самців. Кастрація кішок та сук може проводитись двома методами: класичний - в цьому випадку відбувається розріз по білій лінії з послідуючим пошуком та евакуацією матки (витягуванням) відрізанням органу з послідуючим ушиванням дефекту за стандартною методикою, накладанням 3 -х поверхового шва, з ушиваннями шкіри внутрішньошкірним, косметичним швом; другий метод - лапароскопічна кастрація, в ході виконання якої виконується прокол черевної стінки та встановлення складових лапароскопа (портів - одного або двох). Під час даного способу кастрації видаляється також матка та яєчники. Кастрація кобелів та котів відбувається шляхом видалення чоловічих статевих залоз - сімяників.

Безперечно здати можете, але в такому випадку лікарю буде складно оцінювати отримані результати. Якщо мова йде про біохімічний аналіз крові то ряд показників є видоспецифічними, а відтак мають виконуватись виключно на обладнанні, яке призначено для ветеринарії. Аналогічна ситуація і з клінічним аналізом крові, він також має виконуватись на ветеринарному гематологічному аналізаторі де вже запрограмовано розпізнавання саме клітин тварин. Якщо ж лаборант проводить Загальний аналіз крові ручним методом то він має знати особливості клітин крові тварин. Також, ще одним аргументом чому аналіз крові має виконувати лаборант, який є ветеринарним лікар - це те що бід час дослідження крові часто виявляють різні включення в клітинах крові, які мають надзвичайно велике значення для постановки діагнозу.

Ні! Фахова консультація та лікування має бути надана тільки після огляду лікаря та проведеної діагностики, ні зі слів власника, ні з фото, лікар не може зрозуміти, що з твариною. Огляд включає в себе “прощупування” тварини від кінчика носа до кінчика хвоста. На основі огляду в лікаря виникає бачення, яку діагностику необхідно провести. До отримання результатів діагностики лікар може призначити лише симптоматичну терапію, щоб зняти симптом хвороби. Остаточний діагноз ставиться на основі проведеної діагностики та враховуючи дані огляду, а лікування призначається на основі остаточного діагнозу. Лікування тварини без діагнозу, досить часто призводить до “заліковування” та втрати часу.  Відповідаючи на питання, скажу, що ми не лікуємо по фото чи по телефону оскільки це, як мінімум не правильно, а в деяких випадках таке лікування призводить до незворотніх процесів.

Однозначно так, але давайте спочатку розберемо, що саме розуміється під зовнішніми паразитами. Якщо ми говоримо про собак, то це профілактика бліх, різних видів кліщів, зокрема іксодових, які є переносниками такого небезпечного захворювання як бабезіоз. Якщо ми говоримо про котів то також блохи, різні види кліщів. Часто власники нехтують обробками, мовляв ми не гуляємо на вулиці, в нас не може бути бліх, чи взимку ми не обробляємо від іксодових кліщів оскільки їх взимку немає. Це хибні думки, адже блохи є всюди, якщо Ваша тварина не зустрілась з блохами то є велика ймовірність, що Ви принесли її на своєму взутті, “підципивши” її на сходвій клітці. Так ж сама ситуація і з кліщами, власники зволікають з дачею препарату, говорячи, що ще холодно, але за багато років спостережень можемо сказати, що іксодові кліщі просинаються, як тільки но позначка термометра перетне 0, +1 градус цельсія. Саме тому ми рекомендуємо обробки протягом усього року, незалежно від умов утримання чи будь яких інших факторів.

Зуби потрібно чистити спеціальними зубними пастами з самого раннього віку. В деякій мірі це проблематично, адже незважаючи на привабливі смакові якості ветеринарних зубних паст, тварина не завжди себе спокійно поводить під час цієї процедури. Особливо, якщо починати чистки в дорослому віці. Багато власників обирають простіший варіант - ультразвукову чистку зубів. Це також не досконалий варіант, оскільки зайвий раз тварина вводиться в наркоз. Ще гірше, коли чистка робиться без будь-якого виду наркозу, знеболення і тд.. На щастя, ми так не робимо. Адже ми розуміємо, яку шкоду тварині можна завдати. Тому нашою порадою є чистка зубів використовуючи зубні пасти. Чистити необхідно розпочинати з самого дитинства та раз в рік відвідувати стоматолога , щоб контролювати стан зубів.

Тема вакцинації досить об’ємна. Але давайте обговоримо основні правила вакцинації кошенят та цуценят. Для них вакцинацію слід розпочинати з 8 тижневого віку, а якщо існує загроза інфікування будь-яким інфекційним захворюванням, то рекомендується вакцинувати з 6 тижнів. Але, незважаючи на те, почали ми вакцинуватись в 6 чи 8 тижнів, закінчення “дитячого” курсу вакцинацій має відбутись в 16 - ти тижневому віці або старше. В період з 6 або 8 тижнів, ми робимо щеплення кожні 3-4 тижні до моменту, коли перетнемо позначку 16 тижнів. Як правило, за цей період проводиться 3-4 щеплення. Це необхідно для того, аби “вбити” материнські антитіла та аби відбулось вироблення власних антитіл. У всіх вакцинах є один і той самий набір захворювань для цуценят та дорослих собак це: чума, парвовірусний ентерит, парагрип, аденовірус та лептоспіроз; для кошенят та котів - панлейкопенія, каліцивіроз, герпесвірус (ринотрахеїт), а в деяких вакцинах додатково є і хламідіоз. Вкрай важливою є вакцинація проти сказу, які роблять в віці 12 тижнів або старше і далі щороку протягом усього життя. Між “дитячою” і дорослою вакцинацією є ще проміжна вакцинація в 26 тижні. ЇЇ ми рекомендуємо провести  як обов’язкову, адже існують випадки, коли материнських антитіл є досить багато і фактично всі введені вакцини пішли на знешкодження материнських антитіл, а власні антитіла не виробились або ж виробились в малій кількості, яких недостатньо для надійного захисту від інфекцій.

Саме так! Огляд і консультація лікаря є вкрай необхідним. Особливо для власників, які до цього не мали тварин. Насамперед необхідно це для того, щоб лікар оглянув вашого маленького улюбленця. Адже стан здоров'я необхідно контролювати з самого раннього віку. Цуценя чи кошеня має правильно харчуватись, отримувати профілактику захворювань різного характеру, зокрема профілактичні щеплення, обробки від зовнішніх та внутрішніх паразитів, регулярні гігієнічні процедури. Про все це лікар розповідає на прийомі та надає певні рекомендації враховуючи всі особливості вашої тварини.